Важко знайти людину, яку б зараз не цікавило питання збереження свого здоров’я чи захист власного організму від вірусів. Різноманітні епідемії, невтішні новини по телебаченню і тд., частина оточення має ознаки ГРВІ, та й самого  переповнює слабкість, апатія і здається, що от-от захворієш. Здається, що ми потрапили у безвихідне становище...

Чи все ж таки ні? Як то кажуть, обізнаний, значить озброєний. То ж давайте розберемося, що є такого дієвого, щоб уберегти себе, своїх родичів та близьких.

Захист нашого організму від вірусів та інших шкідливих агентів забезпечує  імунна система. Побудована вона доволі складно, а над питаннями її функціонування та регулювання активності ламали голову науковці не один рік.

Усі ми чули чарівне слово «імунітет», і що саме від стоїть на сторожі та оберігає нас. І так само чули ще від дідусів та бабусь: «Їж цибулю/часник/перець…., щоб не хворіти.» Але чи це дійсно так? І про що ж тоді думали так довго ті науковці?

Противірусний захист забезпечує клітинний (лімфоцити) та гуморальний (за рахунок білкових молекул) імунітет. Ці дві ланки тісно пов’язані один з одним і формують єдину систему. Гуморальний імунітет формують різноманітні лімфокіни, хемокіни, інтерлейкіни, які регулюють активність клітинного імунітету. А вже ці «клітини-воїни» турбуються, щоб ніяких вірусів у нашому організмі не було.

Тепер давайте зрозуміємо, хто ж такі ті віруси.

Віруси – це неклітинні форми життя, які складаються із генетичного матеріалу та оболонки. Розмножуватися вони можуть лише в клітинах організму. Тобто, він потрапляє в наш організм, проникає в клітину і саме тут шкодить, що призводить до загибелі клітини, виходу нових вірусів та зараженню нових клітин. Відповідно, чим більша кількість вірусів в організмі, тим більше клітин загине, тим більша шкода для організму. Захистити організм від вірусів можна кількома шляхами:

• Попередження їх проникнення в клітину (так діють лише високо специфічні противірусні препарати, і навіть їх ефективність досі дискутується)

• Знешкодження власних клітин організму, які ушкоджені вірусом і «працюють на нього», поки в них не синтезувалися та не вийшли нові віруси

Ось саме тут і починає працювати наш імунітет: за допомогою лімфоцитів ці уражені вірусом клітини розпізнаються та знешкоджуються. Тому хтось не хворіє (висока активність лімфоцитів,  і вони справилися ще до того, поки не виникло будь-яких ознак захворювання), а в когось розгортається клінічна картина ГРВІ. 

І ми можемо впливати на активність нашого імунітету нашими звичками, нашим харчуванням та допоміжними речовинами. 

Оскільки у всіх зараз на слуху епідемія коронавіруса, то  на цьому прикладі можна показати, що таке вторинний імунодефіцит. Висока захворюваність та смертність вказує на знижені захисні сили організму. А за рахунок чого так склалося? Ми знаємо, що в Китаї не у всіх високий рівень життя, тривалий робочий день, втома, екстремально висока густина населення в купі із одноманітним харчуванням, бідним на вітаміни, мікроелементи, я не кажу вже про харчові добавки, які в даний час є просто необхідними.  Це все й створило таку невтішну картину. 

То як ж можна вплинути на цей процес та вберегти себе? У цьому аспекті нам не обійтися без наступних речовин:

1. Пробіотики, але не всі, а ті, що містять Bifidobacterium lactis і Lactobacillus acidophilus.  На підставі багатьох клінічних випробувань доведено, що саме ці бактерії сприятливо впливають на мікрофлору нашого кишківника.  Взаємодія між штамами пробіотиків та ентероцитами (клітинами, що вистилають наш кишківник) відіграє важливу роль у  контролі секреції цитокінів та хемокінів епітеліальними клітинами. Продемонстровано, що деякі пробіотичні організми можуть модулювати експресію про- та протизапальних молекул (лімфокінів). залежно від штаму. Багато штамів пробіотиків можуть впливати на вроджені захисні механізми, такі як фагоцитоз (поглинання ушкоджених клітин), активність природних кілерних клітин, підвищення клітинно-опосередкованого імунітету та індукції апоптозу (програмування ушкодженої клітини на передчасну загибель).

Можемо навести наступні дані:

• Середнє число днів хвороби у дітей, що приймали пробіотичні бактерії, було на 46% нижче, ніж у контрольній групі.

• Середній час до настання симптомів, пов'язаних із застудою в групі, що приймала пробіотик, склав 3,2 місяці, а в групі, що приймала плацебо, цей термін становив 2,5 місяця.

Таким чином, прийом особливих пробіотичних бактерій здатний значно знизити ризик захворіти на застуду. Для прикладу, саме такі бактерії представлені в складі популярних в США пробіотиків від американського виробника Puritan's Pride – Probiotic Acidophilus, Probiotic Acidophilus with Pectin та Probiotic 10).

2. Глютамін - це амінокислота, яка є цінною поживною  речовиною для розмноження лімфоцитів. Він також відіграє вирішальну роль у виробленні цитокінів, макрофагів, фагоцитів та нейтрофілів для знищення бактерій. Більшість метаболічних органів, таких як печінка, кишківник  та скелетні м’язи, контролюють циркуляцію та наявність секреції глютаміну. Однак за певних умов його доступність може бути знижена порушенням гомеостазу в міжтканинному метаболізмі амінокислот. Ось чому добавки з глютаміном зазвичай використовують у клінічному харчуванні та особливо рекомендуються для людей із зниженим імунітетом.

3. Вітаміни, мінерали та вітамінно-мінеральні комплекси.

Імунна підтримка мікроелементами та вітамінами історично походить із часів масових захворювань на цингу, викликаних дефіцитом вітаміну С. З того часу було встановлено, що складна інтегрована імунна система потребує декількох специфічних елементів, включаючи вітаміни А, D, С, Е, В6 та В12, фолати, цинк, залізо, мідь та селен, які відіграють життєво важливу, часто синергічну (доповнюють один одного, разом діють сильніше, ніж просто їх сума) роль на кожному етапі імунної відповіді. Адекватна кількість має важливе значення для забезпечення належної функції фізичних бар'єрів та імунних клітин. Однак щоденні надходження елементів в дозах, що необхідні для підтримки імунної функції, можуть бути вищими, ніж рекомендовані харчові норми. Деякі групи населення мають недостатню кількість харчових мікроелементів, а ситуації, при яких підвищується потреба (наприклад, інфекція, стрес та забруднення навколишнього середовища) ще більше зменшує запаси в організмі. Кілька мікроелементів можуть бути в дефіциті, і навіть граничний вміст може ослабити імунітет. Хоча існують суперечливі дані, наявна інформація свідчить про те, що доповнення кількома мікроелементами з імунопідтримуючими властивостями може модулювати імунну функцію та знижувати ризик зараження. Мікроелементи, що мають найбільшу імунну підтримку, - це вітаміни С, D і цинк.

4. Омега-3 та  поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК).

Додатковий компонент імуномодулюючого потенціалу сучасному харчуванню надає включення туди ПНЖК. А вживанняу дозах, що перевищують рекомендовані рівні може оптимізувати імунну функцію та зменшити запалення. Омега-3 має значний протизапальний ефект, стабілізує оболонку клітини, що знижує ризик захворіти ГРВЗ.

5. Фітогенні комплекси.

Витяжки з рослин та грибів, наприклад чага, рейша, кордіцепс, астрагал, ехінацея, бузина. Вони містять речовини, що стимулюють виробіток Т-лімфоцитів, містять комплекс вітамінів, антиоксидантів, мінералів та органічних сполук, що зміцнюють імунну систему.

Наприклад: Mushroom Herbal Complex Immune від Puritan's Pride.

Рекомендації про харчові добавки та їх вплив та організм засновані на даних доказової медицини.

Автор: Сущик Анна Миколаївна

5 курс Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького

Медичний факультет  1, спеціальність лікувальна справа

Спеціально для мережі INFIT Ukraine.
Посилання на дані доказової медицини США:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31963293
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14442313
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30143038
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32026938
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32092847